Попри те, що у 2025 році на Івано-Франківщині не зафіксували жодного випадку сказу серед людей, небезпека нікуди не зникла. Вірус продовжує циркулювати серед тварин, а отже ризик для людей залишається цілком реальним. Про ситуацію в області та головні правила безпеки для МІСТА розповів генеральний директор Івано-Франківського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Руслан Савчук.

За його словами, минулий рік показав обережно позитивну динаміку, але говорити про спокійну ситуацію ще рано: «У 2025 році випадків сказу серед людей не зареєстровано. Водночас маємо 29 підтверджених випадків серед тварин. Це менше, ніж у 2024-му, але епізоотична ситуація залишається неблагополучною, а ризик інфікування людей — зберігається».

Найчастіше вірус виявляли у Коломийському, Івано-Франківському та Калуському районах. І що важливо — мова не лише про диких тварин. Небезпека ближче, ніж здається Традиційно сказ асоціюють із лисицями чи кажанами, однак сьогодні загроза значно ближча до людей.

«Основними резервуарами вірусу є дикі тварини. Але безпритульні та невакциновані домашні коти й собаки часто інфікуються від них і стають прямим джерелом небезпеки для людини», — пояснює Руслан Савчук. Статистика це підтверджує: майже половина всіх випадків сказу в області припадає саме на котів.

Як виглядає сказ: тривожні сигнали, які не можна ігнорувати Перші ознаки сказу можуть бути неочевидними. Тварина змінюється буквально на очах — і саме це має насторожити. «Спокійна тварина раптом стає агресивною або, навпаки, неприродно лагідною.

Вона боїться світла, ховається, відмовляється від їжі. З’являється сильне слиновиділення, піна біля рота, порушується ковтання», — зазначає фахівець. Згодом поведінка стає ще небезпечнішою — тварина може нападати без причини.

Керівник Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Роман Гурський додає, що у побутових умовах точно визначити сказ складно, але є тривожні сигнали: «Якщо тварина поводиться неадекватно, ховається, не може пити воду, має рясне слиновиділення — це вже підстава насторожитися. Особливо небезпечно, коли дикі тварини заходять у двір і проявляють агресію».

Як діяти, якщо у двір зайшла дика тварина Такі випадки на Франківщині — не рідкість. Лисиці чи інші дикі тварини можуть заходити просто до людських обійсть. У таких ситуаціях головне — не намагатися вирішити проблему самостійно.

«Люди не повинні ловити таких тварин. Потрібно звертатися до місцевої влади — старости чи голови громади. Відловом займаються відповідні служби», — пояснює Роман Гурський.

Чому навіть маленька подряпина — це серйозно Чому навіть маленька подряпина — це серйозно Одна з найбільших помилок — недооцінювати небезпеку. «Укус не завжди означає зараження. Але кожен випадок — це ризик.

Вірус може потрапити в організм навіть через мікропошкодження шкіри», — наголошує Руслан Савчук. Саме тому лікарі наполягають: неважливо, наскільки серйозна рана — звертатися потрібно обов’язково. Симптоми у людини: коли вже пізно Сказ підступний тим, що може довго не проявлятися.

Але після появи симптомів шансів практично немає. Хвороба починається з температури, головного болю, дивних відчуттів у місці укусу. Далі з’являється тривожність, страх води, судоми, проблеми з ковтанням. Фінальна стадія — параліч і кома.

«Сказ — це захворювання зі 100% летальністю після появи симптомів. Але його можна повністю попередити, якщо вчасно звернутися до лікаря», — підкреслює Савчук. Що рятує життя Що рятує життя Єдиний ефективний захист — це вакцинація після контакту з потенційно хворою твариною.

Чим швидше людина звернеться по допомогу, тим краще. «Найбільш ефективно розпочати вакцинацію в перші 72 години. Але навіть якщо час втрачено, звертатися потрібно — щеплення можуть призначити і пізніше», — пояснює фахівець.

В області з цим проблем немає — у медзакладах є достатній запас вакцини, і лікування для пацієнтів безкоштовне. Куди звертатися Антирабічну допомогу надають у лікарнях по всій області — від Івано-Франківська до Коломиї, Калуша, Надвірної чи Долини. Головне правило — не шукати «свій» заклад, а звертатися в найближчий медичний пункт одразу після укусу.

Що варто пояснити дітям Що варто пояснити дітям У зоні особливого ризику — діти. І тут працює проста профілактика: знання. Не контактувати з безпритульними тваринами, не чіпати диких, не підходити до тих, що поводяться дивно, і не турбувати навіть домашніх улюбленців під час їжі чи сну.

Ситуація під контролем, але розслаблятися не можна Минулого року до медиків звернулися 46 людей після контактів із хворими тваринами — це менше, ніж роком раніше. Але цифри не означають, що проблема зникла. Сказ залишається поруч — у лісі, на вулиці і навіть у дворі.

І в цій ситуації найважливіше — не ігнорувати ризик. Бо іноді життя залежить від одного вчасного рішення — звернутися до лікаря.