Соціальні мережі сьогодні стали головним майданчиком для спілкування між владою та громадою. Більшість мешканців дізнається про рішення, ремонти чи проблеми міста саме зі стрічки Facebook або Instagram. Для міських голів сторінки у соцмережах перетворилися на важливий інструмент комунікації, де вони звітують про виконані роботи та реагують на критику.

Аналіз показує, що підходи до ведення сторінок у голови Івано-Франківщини дуже різняться. Руслан Марцінків, наприклад, постійно виходить на зв'язок, публікує відео та не уникає гострих заяв, збираючи понад 249 тисяч підписників. Богдан Станіславський та Зіновій Андрійович також демонструють стабільну присутність, регулярно інформууючи про допомогу військовим та важливі місцеві події.

Фото до матеріалу: Мери Івано-Франківщини в соцмережах: у кого найбільше підписників

Інші очільники обирають більш стриманий формат. Андрій Найда та Іван Дирів ведуть активний діалог, але без надмірного шуму, тоді як Ростислав Заремба та Юрій Плосконос публікують повідомлення рідше, фокусуючись на суті новин. Для Юрія Плосконоса Facebook виконує функцію дошки оголошень, а не живого простору для спілкування.

Деякі мері майже не використовують особисті акаунти для інформування. Богдан Кобилянський та Олег Кантор оновлюють сторінки системно, але без емоційних акцентів. Андрій Мироняк у Яремче зупинив активність ще до початку повномасштабної війни, а Василь Рибчак у Рожнятові взагалі не публікує новин про роботу громади, оскільки його сторінку зламали.

Варто зазначити, що навіть у тих випадках, коли мер не веде особистий акаунт, інформація про життя громади часто зберігається на сторінках міських рад. Так роблять Анатолій Шумко, Іван Яцинин та Ігор Петрук. Це дозволяє жителям знаходити потрібні новини, хоча живий контакт між головою та мешканцями у форматі особистих звернень відсутній.

Таким чином, цифрова присутність голів громад Івано-Франківщини відображає їхній індивідуальний стиль роботи. Хтось робить ставку на щоденний діалог та прозорість, а хтось обмежується офіційними звітами. Незалежно від обраного формату, соцмережі залишаються ключовим каналом, через який влада зберігає зв'язок із людьми та пояснює свої рішення.